Petrykivka painting
Petrykivka mfonyinyɛ (painting) (anaadɛ "Petrykivka" kɛkɛ; Ukraine kasa mu: Петриківський розпис ) yɛ Ukrainefo amambra kwan do mfonyin kwan, a ayɛase fi ekuraase Petrykivka ase wɔ Dnipropetrovsk mantɔw mu wɔ Ukraine, faako a na wɔdze dzi dwuma dze siesie efie afasu na da biara da ofie ndzɛmba. Dɛm ɔkwan yi ho nhwɛdo ahorow a odzi kan a wonyim no fi afeha a ɔtɔ do 18 mu, nanso ɔkɔ do nya nkɔdo na ɔkɔ do yɛ ndɛyi adwinni.[1]
| Subclass of | decorative painting  |
|---|---|
| Part of | Masterpieces of the Oral and Intangible Heritage of Humanity |
| Country | Ukraine |
| Country of origin | Ukraine |
| Intangible cultural heritage status | Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity, National Inventory of Intangible Cultural Heritage of Ukraine |
| Described at URL | https://ich.unesco.org/en/RL/00893, https://ich.unesco.org/fr/RL/00893, https://ich.unesco.org/es/RL/00893, https://ich.mkip.gov.ua/inheritance/df6bf7c2-1196-45a0-802c-2141ab6e8c0e |
Abakɔsɛm
sesa muAbakɔsɛm ahyɛase
sesa muWogye dzi dɛ Petrivka mfonyin no fi ekuraase efie a wɔdze afasu ho esiesie mu. Na ɔfasu ho ndzɛmba a wɔayɛ ho edwindze ebu do wɔ Ukraine mbea pii, na nna mbea ahorow wɔ hɔn ankasa su ahorow a wɔdze siesie hɔ.[2] Nna ɔyɛ atsetsesɛm dɛ wɔbɛsan esiesie mfonyin no mpɛn kor anaa mpɛn ebien afe biara mu. Wɔ ɔfasu ho mfonyin ekyi no, nna wɔdze ndua na ndzɛmba afofor a wɔdze yɛ ofie ndzɛmba so esiesie, tsitsir ndaka (na tsitsir no ayeforhyia ndaka).
Ekyir, “mal’ovky” (мальовки) atsetsesɛm sɔr, a na wɔbotum dze mfonyin ahorow a owura bi edzi kan ayɛ wɔ krataa do esiesie efie afasu a onhia dɛ mfonyinyɛfo bi ankasa kɔsra hɔn. Nhwɛdo so wɔ hɔ a ɔfa afeha a ɔtɔ do duawɔtwe (18) mu nyamesom ahonyi a ofir Dnipro mantɔw mu a ɔwɔ nhwiren a wɔdze esiesie a wɔbotum so ebu no dɛ ɔyɛ ndɛyi Petrikivka kwan no nana.[3]
Ukrainefo ɔfasu ho mfonyin a akyɛ kyɛn biara a wɔdze nhwiren ayɛ no fi afeha a ɔtɔ do duakron (19) fa a ɔtɔ do ebien na afeha a ɔtɔ do eduonu (20) ahyɛase wɔ Dnipropetrovsk, Sloboda, Podillia, na Uman mantɔw mu,[4] na ɔbɛyɛ dɛ ɔnye Petrykivkafo no wɔ ebusuabɔ anaadɛ efi baabiara ɔkwan a wɔfa do yɛ adze.[4]
Ahyɛnsodze na nkyekyer (afe 1911 kesi afe 1936)
sesa muAbakɔsɛm mu nsɛm a ɔkɔ ekyir biara nni hɔ a ɔfa Petrykivka mfonyinyɛ ho ansa na afeha a ɔtɔ do eduonu (20) no rehyɛase, ber a mbusuakuw ho nyimdzefo Dmytro Yavornytsky enyi gyee ho, na ɔmaa Yevhenia Evenbakh, n’esuafo no mu kor yɛɛ mfonyin ahorow na ɔboaboaa nhwɛdodze ahorow ano (a ɔfasu ho mfonyin ahorow ka ho) wɔ akwantu ebien mu wɔ afe 1911 na afe 1913 mu.[2] Dɛm “ndzɛmba a wohuu” yi na ɔyɛɛ dza wogyinaa do yɛɛ ɔyɛkyerɛ bi a wɔyɛɛ wɔ Saint Petersburg wɔ afe 1913 mu.[2] Petrykivka mfonyinyɛ ho nhwehwɛmufo fofor a odzii kan na Yevhenia Berchenko, a ɔyɛɛ ɔyɛkyerɛ ahorow ho nhyehyɛɛ wɔ afe 1928 Leningrad.
Petrykivka mfonyinyɛfo a wɔwɔ Kyiv
sesa muTatiana Pata esuafo dodow bi tu kɔɔ Kyiv wɔ afe 1936–1944 mu, na ɛno ma wɔdzii kan dze Petrykivka mfonyin dzii dwuma wɔ mfirdwuma mu ndzɛmba a wɔyɛ mu wɔ Kyiv Taras Shevchenko Nkaa Edwumayɛbea - Kyiv Taras Shevchenko Souvenir Factory ("Київська сувенірна фабрика ім. Т. Г. Шевченка”) nna ɔwɔ ha dɛm mfonyin a wɔdze varnish akata do wɔ ekyi tuntum a ɔnyɛ amambra kwan do no na wodzii kan dze baa, ɔkwan a ekyir wɔdze dzii dwuma wɔ Petrykivka ekuraase ankasa ase so. Eyi bɛyɛɛ Petrikivka mfonyinyɛ a ebu do kyɛn biara wɔ Soviet aber do.[5]
Nkɔdo a ofi 1950 kesi 1980
sesa muNna atelier bi a wɔyɛ ntama wɔ Petrykivka fir afe 1929. Wɔ afe 1958 mu no, wɔyɛɛ edwumayɛbea bi a wɔyɛ kor wɔ dɛm atelier no mu a wɔdze yɛ ndzɛmba a wɔdze Petrykivka ayɛ a wɔdze varnish ayɛ. Mfonyinyɛfo a wɔwɔ dɛm edwumayɛbea no mu no bi na Tatiana Pata sukuufo a hɔn ho akokwaw (talented) kyɛn biara no bi. Wɔ 1958 mu no, edwumayɛfo a wɔwɔ edwumayɛbea hɔ no bi nye Hanna Isaieva, Yavdokha Kliupa, Maria Shyshats’ka, Nadia Shulyk, Ivan Zavhorodnii, Halyna Prudnikova, Oleksandra Pikush, Vira Tezyk, Nina Turchyn, Hanna Danyleiko, na (efi afe 1959) Zoia Kudish. Wɔ afe 1961 mu no, wɔsan hyehyɛɛ edwumayɛkuw no dɛ “Adamfofa” Edwumayɛbea a wɔyɛ Petrikivka Mfonyin - “Friendship” Factory of Petrikivka Painting (“Фабрика петриківського розпису «Дружба»”).[6][7][8][9][10]
Ndaansa yi abakɔsɛm
sesa muWɔ afe 1998 mu no, Sɔhwɛ Edwumayɛbea (Experimental Workshop) no bɛyɛɛ Petrykiva Asoɛɛ a Ɔhwɛ Amambra Adwinni Do (Petrykiva Center of Folk Art) a Andrii Pikush ɛhwɛ do. Ɛndɛ, wobu no dɛ ɔyɛ Petrikivka mfonyinyɛ kwan no mu adze tsitsir. Centre no ka Petrykivka edwumfo a wɔagye dzin bɛyɛ eduonan (40) bom, a (ɔdze besi afe 2011) Ɔman Edwumfo Kuw a ɔwɔ Ukraine no mufo eduonu enum (25) na Ukraine Amandze Mfonyinyɛfo a Wɔagye Dzin esuon (7) ka ho.[5][11]
Mfonyinsie bea
sesa mu
Mboaedze
sesa mu- ↑ "UNESCO Culture Sector - Petrykivka decorative painting as a phenomenon of the Ukrainian ornamental folk art".
- ↑ 2.0 2.1 2.2 Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України ХХ століття. Київ: Либідь, 2005. 280 pp. (in Ukrainian)
- ↑ "Examples of Petrykivka painting on the UNESCO site". UNESCO. Archived from the original on 29 June 2015. Retrieved 19 June 2015.
- ↑ Найден, О.С. (1989). Орнамент українського народного розпису (in Ukrainian). pp. 1–136.
- ↑ 5.0 5.1 Петриківка: Альбом репродукцій (in Ukrainian). Dnipro: Дніпрокнига. 2001.
- ↑ "Фабрика "Дружба" - Петриківка". petrykivka.dp.ua (in Ukrainian). Retrieved 2024-01-11.
- ↑ Валентина Панко: "Петриківкою" все більше цікавляться у містах (in Ukrainian). «Рукотвори». Archived from the original on 16 July 2015. Retrieved 19 June 2015.
- ↑ Знищення фабрики Петриківського розпису on YouTube
- ↑ БІЛОВИЦЬКА, Наталія (2012-10-17). "Останнє китайське попередження". Урядовий Кур’єр. Retrieved 2024-01-12.
- ↑ Глухенька Н. Петриківські розписи. Київ: Мистецтво, 1973. (in Ukrainian)
- ↑ Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с. (in Ukrainian)